Авторизация

Карта сайта

Последние поступления

Украинский музыкально-драматический ансамбль имени Тараса Шевченко в Астане


  27 октября 2018 г. в рамках празднования 20-летия Астаны как столицы Казахстана в театре "Жастар" состоялся концерт Украинского музыкально-драматического ансамбля имени Тараса Шевченко из г. Братислава (Словакия). Коллектив ведет свою деятельность уже на протяжении 47 лет. Его истоки восходят к творчеству известного украинского драматурга и режиссера Юрия Августа Шерегия (1907–1990), автора 33 театральных произведений, педагога-методиста для актеров-любителей, историка театра, организатора культурных кружков.

Подробнее...
Обществу украинцев «Оберег» г. Астаны – 15 лет

     26 октября 2018 г. свое 15-летие Общество отметило городским фестивалем-отчетным концертом украинской культуры в столице Казахстана – Астане. Институт Тараса Шевченко присоединяется к поздравлениям в адрес «Оберега»! В рамках деятельности «Рады украинцев Казахстана», в состав которого входит Общество, «Оберег» выступал соорганизатором проведения в г. Астане Международных Шевченковских чтений (2012, 2014, 2018 гг.).

Подробнее...

Календарь публикаций

Декабрь 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6

Шевченкознавство на Південному Уралі (історичний «Оренбурзький край») пройшло шлях поступового формування з кінця XIX ст. дотепер, але відомо у Росії і світі, перш за все, завдяки багаторічній, системній науково-дослідній та просвітницькій діяльності Леоніда Большакова (1924–2004) – письменника, літературознавця, журналіста, краєзнавця, Лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Заслуженого діяча культури України.

Майже 60 років творчого життя займає його «шевченкіана», яка охоплює понад 20 різножанрових книг, «Оренбурзьку Шевченківську Енциклопедію», сотні статей, створений ним Інститут Тараса Шевченка (ІТШ), низку заснованих музеїв, вагомих конференцій та регіональних культурних заходів.
Наукове та громадське значення досліджень Л. Большакова полягає у тому, що, по-перше, знайдено та введено до обігу нові архівні документи, літературні джерела, історичні факти; по-друге, реконструйовано та уточнено значну частину біографії Т. Шевченка, багатьох людей, що були пов’язані з ним в період заслання; по-третє, сформульовано нові теми досліджень (наприклад, роль оточення поета, маршрути його подорожей, історія виникнення деяких художніх творів, особливості повсякденного життя, матеріального побуту тощо); по-четверте, розроблено і випробувано методологію новаторського історико-літературного жанру – «науковий пошук»; по-п’яте, сформовано регіональну наукову школу шевченкознавства та енциклопедістики, що стало визнаним фактом на загальноросійському та міжнародному рівнях; по-шосте, під впливом організаційного таланту та невтомного ентузіазму Л. Большакова відбувалась широка популяризація спадщини Тараса Шевченка – ім’я поета носили або досі носять вулиці, парки, учбові заклади, установи культури, міські бібліотеки (№ 3 в Орську, № 12 в Оренбурзі), громадські організації.
Самі праці Л. Большакова та свідчення багатьох колег, його учнів – усе говорить про те, що дослідник умів говорити і писати про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка яскравою, виразною, захоплюючою, але доступною мовою. Тому унікальний науковий досвід, накопичений за попередні десятиріччя, дозволяє і протягом останніх 10 років після смерті ученого реалізовувати різноманітні форми збереження традицій оренбурзького шевченкознавства, шукати нові ідеї. 
1. З опорою на здобутки свого вчителя, розуміння важливості збереження його спадщини продовжує роботу низка дослідників – фахівців з різних галузей гуманітарного знання, які працювали поруч із Л. Большаковим у 1990–2000-х рр. за період існування Інституту Тараса Шевченка. Серед них – краєзнавець, журналіст, викладач В.В. Дорофєєв (1927–2012), бібліотечний співробітник Т.О. Камскова, філософи, викладачі Г.Г. Коломієць, І.М. Габдулгафарова, філолог-фольклорист Т.Ю. Скопінцева, архівіст Т.С. Паніна та інші. Першим досвідом колективного погляду на постать Т. Шевченка був захід з нагоди 185-ї річниці від дня народження поета [14]. Наступною важливою подією у цьому напрямку стала наукова конференція «Кобзар і Оренбуржя» (2005 р.), де чимало виступів були присвячені актуальним аспектам життя та творчості Т. Шевченка [10]. У березні 2013 р. в рамках Других Міжнародних Шевченківських читань відбулось тематичне засідання з нагоди 20-річчя від дати заснування ІТШ [1]. На сьогодні «постбольшаковська» (2005–2010-ті рр.) бібліографія регіонального шевченкознавства нараховує понад 20 наукових публікацій, шевченківська тема у різних формах присутня у науково-освітніх установах, педагогічній роботі зі студентами, в бібліотеках, музеях, школах. 
2. З 1976–1977 рр. продовжується традиція проведення «Шевченківського березня» – щорічного регіонального свята, любимого дітища Л. Большакова. У рамках заходів проходять літературні зустрічі, публічні читання, вечора поезії, бібліотечні виставки, відкриті уроки в школах, концертні виступи професійних та самодіяльних акторів по містах і районах Оренбурзької області. У 2013 р. відоме у всій Росії і за її межами свято проведено вже у 37-й раз поспіль без жодної перерви.
3. З 2005 р. науковою громадськістю Оренбурга за підтримки Адміністрації міста проводяться «Большаковські читання», вже відбулось шість подібних наукових форумів, які отримали високий міжнародний статус [18]. З часом визначився довгостроковий перспективний напрям роботи – комплексне вивчення Оренбурзького краю у широкому історичному вимірі. «Большаковські читання» не тільки увічнили пам'ять про Л. Большакова, але й стали визнаним науковим майданчиком для обговорення спільних проблем розвитку культури у регіональному і міжрегіональному контекстах. Окрім вивчення внеску Л. Большакова в шевченкознавство, увагу дослідників пригортають питання етнокультурної ситуації на Південному Уралі, становлення просвітництва у регіоні, втілення науково-педагогічних традицій, стан архівних та бібліотечних фондів, краєзнавство, художня культура тощо.             
4. У середині 2000-х рр. після реорганізації Інституту Тараса Шевченка, який з 1995 р. як структурний підрозділ існував у складі Оренбурзького державного університету (ОДУ), залишилась невиконаною низка цікавих проектів, зокрема конференція з російсько-українських зв’язків, книги «Півстоліття з Шевченком», «Шляхами задумів», «Книга про вічне життя», повна хронологія шевченківського десятиліття у засланні тощо. Не дочекалися видання численні рукописи, нариси, чернетки Л. Большакова. Ще у березні 2002 р. за ініціативи вченого на сайті ОДУ з'явився спеціалізований інтернет-журнал «Шевченко. RU» [17]. У перший випуск увійшли, наприклад, хронологія перебування Т. Шевченка в Оренбурзі, щоденник Т. Шевченка із коментарем Л. Большакова, текст повісті «Зошит із вирваними аркушами», сучасна публіцистика тощо. Другий випуск складався не лише з шевченківських матеріалів, але й з текстів про Г.С. Вінського. Роботу над черговим випуском перервала смерть Л. Большакова. Разом з тим, у рамках «Большаковських читань» 2007 р. на зазначеному сайті презентовано електронну бібліотеку вченого. В остаточному вигляді третій випуск журналу підготовлено лише у 2009 р. до 195-ліття від дня народження Т. Шевченка та 85-ліття від дня народження Л. Большакова. Ресурс вміщує бібліографічний покажчик оренбурзької шевченкіани, низку тематичних статей, повідомлення про «Шевченківський березень», досвід проведення наукових читань тощо. На жаль, останнього часу інформаційне поповнення інтернет-журналу припинено.
5. Важливою складовою сучасного шевченкознавства є підготовка до видання науково-епістолярної спадщини, матеріалів особистого архіву Л. Большакова. Головним ініціатором і виконавцем у цьому напрямку виступає його донька Т. Большакова – філолог, викладач, член Спілки журналістів Росії. Їй належить низка змістовних аналітичних публікацій [5; 6], упорядкування переписки вченого, текстів, що раніше не потрапили до друку [3; 9]. Значний внесок у цю роботу внесли також Т.О. Камскова, А.В. Кірьякова, Г.Г. Коломієць, В.В. Ронжес та ін. Слід відмітити, що творчість Л. Большакова стала об’єктом аналізу та критики не лише в Росії, але й в Україні [2; 15]. Крім того, велика кількість праць Л. Большакова, у тому числі, в словниках, періодичних виданнях – газетах і часописах, потребує роботи з їхнього уточнення, систематизації та складання повних бібліографічних покажчиків [7; 8; 11; 12].
6. З 2003 р. у фондах наукової бібліотеки ОДУ зберігається особисте книжкове зібрання Л. Большакова – одна з найбільших колекцій університету, що нараховує більш ніж 2 тис. примірників, у тому числі, понад 200 видань з автографами відомих письменників, поетів, вчених. Цю скарбницю сучасні дослідники за правом називають «творчою лабораторією», «кабінетом-музеєм» ученого [4; 16]. Цінність бібліотеки полягає, безумовно, не в кількості одиниць зберігання, але у повноті і науковому значенні різних галузей знання – у першу чергу, регіонального шевченкознавства. Книжки постійно «працюють» у формі тематичних виставок, використовуються місцевими фахівцями-викладачами для проведення учбових занять в навчальних закладах, тим самим виконуючи пізнавальну, виховну, освітню, просвітницьку функції.     
7. В Оренбуржі продовжують роботу шевченкознавчі установи культури, до створення яких доклав чимало особистих зусиль Л. Большаков. Перш за все, йдеться про існуючий в Орську з 1986 р. в окремому будинку на вул. Шевченка (яка має свою назву від початку XX ст.) музей «Т.Г. Шевченко в Орській фортеці» – філія міського історико-краєзнавчого музею. Основу експозиції складають речі, що були передані у якості подарунків Державним (нині – Національним) музеєм Тараса Шевченка у Києві. Музей знайомить із життям поета і умовами його служби в Орському гарнізоні. У трьох невеличких залах привертають увагу предмети побуту того часу, реконструкція солдатської казарми, панно з відображенням плацу для муштри та видами старого Орську, копії картин Т. Шевченка та місцевих художників з шевченківських сюжетів. 
У шевченкознавчому культурно-інформаційному просторі Оренбуржя добре відома орська міська бібліотека № 3 ім. Т.Г. Шевченка. Бібліотеку було відкрито ще 4 квітня 1917 р., а вже за декілька днів вона отримала від міської думи своє почесне ім'я. У бібліотеці майже 20 років проводиться пошукова робота – систематизуються усі бібліографічні дані з шевченківської тематики, створено «шевченківський куточок», постійно діє книжкова виставка «І твої, Тарасе, думи буйним квітом розцвіли…». Шевченківський колорит Орську доповнюють один з небагатьох у Росії пам'ятників Т. Шевченкові, встановлений у 1959 р.; Спасо-Преображенська церква, яку відвідував Т. Шевченко; меморіальна дошка в історичній частині міста; з 1952 р. до реорганізації у 1998 р. ім'я Т.Г. Шевченка носив Орський державний педагогічний інститут.
В Оренбурзі у березні 1989 р. до 175-ліття поета у підвалі колишнього будинку штабу Оренбурзького корпусу і кадетського училища (нині – приміщення загальноосвітньої школи) було відкрито Меморіальний музей-гауптвахту. В основі експозиції – реконструйований інтер'єр головної гауптвахти, де Т. Шевченко тимчасово знаходився з 27 квітня до 12 травня 1850 р. [13]. У створенні музею приймали участь художники, фахівці-музеєзнавці провідних установ Оренбурга, Києва, Львова. Внутрішній вигляд музею є наближеним до історичної дійсності – маленька арештантська кімната з автентичною підлогою та цегляними стінами, караульна, коридор, манекени військових того часу, книги та репродукції картин Т. Шевченка оренбурзького періоду, копії документів, сучасні подарунки музею. Разом з тим, музей-гауптвахта сьогодні – не лише виставка унікальних речей, але й відомий міський культурно-просвітницький центр, який знайомить відвідувачів із загальною історією політичних репресій.
Ще один шевченківський куточок з липня 2007 р. з'явився в Оренбурзі на території «Національної деревні». Така подія стала можливою завдяки невтомній діяльності Обласного українського культурно-просвітницького товариства ім. Т.Г. Шевченко (існує з 1992 р.), яке має тут своє подвір’я. Багато особистих зусиль, ентузіазму і коштів вклали в її розбудову активісти товариства під керівництвом голови – М.П. Науменка, який очолює товариство понад 10 років. У хаті, яку побудовано в традиційному сільському стилі, на громадських підставах діє змістовний «Музей української народної архітектури і побуту», а також протягом тривалого часу поступово збирається колекція різних видань літературних творів Т. Шевченка, подвір’я прикрашає помітний бюст поета. Усі події, які пов’язані з іменем Шевченка на Південному Уралі, регулярно висвітлюються у двохмовній газеті «Оренбурзька криниця», що видається за кошти товариства з 2005 р. 
Таким чином, спираючись на традиції регіонального шевченкознавства, початок яких простежується ще від кінця XIX ст., досвід перших наукових публікацій 1930–1940-х рр., вагомий внесок Л. Большакова у вивчення і популяризацію імені Тараса Шевченка у другій половині XX  ст., Оренбуржя дотепер залишається визнаним центром збереження і соціально-культурної презентації творчої спадщини Великого Кобзаря.  

Література

1. II Международные Шевченковские чтения: сборник мат-лов. Оренбург; Уфа: ИЦ Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2013. 200 с.  
2. Акіншина І. Біографічна проза Л. Большакова в контексті художньої літератури останнього десятиліття ХХ століття // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Т. Шевченка. 2001. № 8 (40) серпень. С. 25−33.
3. Большаков Л.Н. Се человек // Ученый. Писатель. Гражданин: мат-лы Первых Большаковских чтений. Оренбург: ОГУ, 2005. С. 67–69.
4. Большаков Леонид Наумович // Научная библиотека ОГУ. Оренбургская электронная библиотека [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://artlib. osu.ru/site/index.php?option=com_content&task=view&id=46&Itemid=117 
5. Большакова Т.Л. «Быль о Тарасе» Леонида Большакова: от замысла к книге. Уфа: ИЦ Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2013. 199 с.
6. Большакова Т.Л. Вклад Л.Н. Большакова в историю российской украинистики // Украинистика в России: история, состояние, перспективы: мат-лы междунар. науч.-практ. конф. Киев; М.; Уфа: Изд-во Уфимского филиала МГГУ им. М.А. Шолохова, 2010. С. 145–151.
7. Большакова Т.Л. Т.Г. Шевченко в произведениях Л.Н. Большакова: библиографический указатель. Оренбург: РИО ОУНБ им. Н.К. Крупской, 2009. 16 с.
8. Большакова Т.Л., Камскова Т.А. Жизнь продолжается: библиография новых работ о жизни и творчестве Л.Н. Большакова [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://artlib.osu.ru/shevchenko/issue3/pdf/jzn.pdf
9. Большакова Т.Л., Любичанковский С.В. Леонид Большаков: автопортрет на фоне эпохи. Оренбург: Изд-во ОГПУ, 2012. 460 с. 
10. Кобзарь и Оренбуржье: мат-лы обл. науч.-практ. конф. Оренбург: ИЦ ОГАУ, 2006. 100 с.
11. Леонид Наумович Большаков: Библиографический указатель / сост. В.В. Ронжес. Оренбург: ОГУ, 2005. 96 с.
12. Леонид Наумович Большаков: библиографический указатель / сост. Т.Л. Большакова, Т.А. Камскова, В.В. Ронжес. Уфа: Изд-во УФ МГГУ им. М.А. Шолохова, 2009. 96 с.
13. Мемориальный музей-гауптвахта Тараса Шевченко / автор-сост. Л.Н. Большаков. Оренбург: Южный Урал, 1991. 16 с.  
14. Помнят степи певца Украины: мат-лы науч.-практ. конф. Оренбург: ИЦ ОГАУ, 2000. 112 с.
15. Савенко І.Л. Л.Н. Большаков – науковець, письменник-документаліст // Документалістика на зламі тисячоліть: проблеми теорії та історії: мат-ли міжнар. наук. конф. Луганськ: Знання, 2001. С. 51–57.
16. Шевченко И.Б. Новая жизнь библиотеки Л.Н. Большакова // Пятые Большаковские чтения. Культура Оренбургского края: история и современность. Оренбург: ОКИ, 2011. С. 40–41. 
17. Шевченко. RU Электронный журнал // Научная библиотека ОГУ. Оренбургская электронная библиотека [Электронный ресурс]. Режим доступа:  http://artlib.osu.ru/site/index.php?option=com_content&task=view&id=11&Itemid=98
18. Шестые Большаковские Чтения. Культура Оренбургского края: история и современность. Оренбург: ООО «Агентство «Пресса», 2013. 585 с.

Д. Чернієнко, Уфа

Материалы разделов

Кто онлайн

Сейчас 155 гостей и ни одного зарегистрированного пользователя на сайте

Подписка